Обмін речовин у Мембрані

- Нічого постійного в цьому світі немає: все тече, все змінюється. Точнісінько так само і в Мембрані відбувається безперервний процес оновлення компонентів.

- Колобки танцюють?
- Так, танцюють. Деякі з рюкзачками-білками за спиною. І кожні два – три – п'ять днів міняють рюкзачки. Взагалі час життя мембранних білків становить від 2 до 5 днів.
- А як відбувається цей процес заміни?
- В Клітині є механізми, що забезпечують транспорт синтезованих усередині молекул до мембранних рецепторів, які сприяють подальшому монтажу, «вмонтуванню» білка в Мембрану.
- Заміну рюкзачка у танцюючого колобка? – А самі колобки оновлюються?
- Як же інакше? – Ліпіди також дуже швидко оновлюються, що вимагає для синтезу цих компонентів мембрани великої кількості жирних кислот.
- Жирні кислоти ми отримуємо з їжі?
- Вірно. На специфіку ліпідного складу Мембрани впливають зміни середовища проживання людини, особливо її харчування. Якщо в їжі багато жирних кислот з ненасиченими зв'язками – поліпшується рідкий стан ліпідів мембран різних тканин, що позитивно впливає на життя організму вцілому. Надлишок же холестерину в Мембранах збільшує мікров'язкість їх прошарку, знижуючи швидкість дифузії деяких речовин через мембрану клітини.
- Отже, має бути механізм регулювання цього процесу?
- Дійсно, такий механізм є. Перш за все важливо, щоб їжа була багата на вітаміни А, Е, С, Р. Наприклад, наявність в їжі вищевказаних вітамінів покращує обмін ліпідів в мембранах еритроцитів, за рахунок чого зменшується мікров'язкість мембран і підвищується їх деформованість. А це в свою чергу полегшує виконання ними транспортної функції.
- Протискуватися в щілини судин і проникати в міжклітинний простір?
- Саме так. А ось дефіцит жирних кислот і холестерину в їжі порушує ліпідний склад і функції мембран... Що в свою чергу сприяє виникненню різних інших проблем. Тому потрібен механізм регуляції... Він – непростий…
В регулюванні ліпідного складу мембрани та її проникності важливу роль відіграють активні форми кисню, зокрема головні з них – супероксидний радикал О2 та перекис водню Н2О2. Це дуже реакційно активні речовини!
І ці надзвичайно реакційно активні речовини вступають у взаємодію з ненасиченими жирними кислотами, які входять до складу фосфоліпідів мембран. Якщо цей процес посилювати більш, ніж це потрібно, що прийнято називати інтенсифікацією обміну, – відбувається пошкодження мембрани клітини. А це в свою чергу веде до непередбачуваних мутацій!
- Поясніть, як Клітина бореться з такою небезпекою?
- Ця інтенсифікація перекисного окислення ліпідів регулюється антиоксідазною системою клітин, що представлена ферментами, які інактивують активні форми кисню. Зокрема – токоферолом, знайомим нам як вітамін Е.
- Завдання ферментів – регулювати інтенсивність окислення ліпідів?
- Так. Створюється цитопротекторний ефект... Слід знати, що виражений захисний ефект для мембран клітини при різних шкідливих впливах надають простагландини Е, гасячи активацію вільнорадикального окислення. Чим і стабілізують бішар фосфоліпідів клітинних мембран...
- Щоб вони були еластичними, тепер розумію. Все так просто і так складно одночасно...
Закручено – заверчено...
- Так улаштований світ... Так улаштовані і ми, люди в цьому світі...
- Простагландини – складно і важко вимовити це слівце.
- Запам'ятати його рекомендую так: Проста – Гланди... Проста – гландини. Вони як «гланди», що захищають від зовнішніх ворогів.
Отже, Простагландини захищають:
а) слизову шлунка і гепатоцити від хімічних ушкоджень;
б) нейрони, клітини нейроглії, кардіоміоцити від гіпоксії;
в) скелетні м’язи – при важкому фізичному навантаженні.
- А більш детально?
- Більш детально буде тоді, коли будемо говорити про Тканини та Органи. А «на тепер» маємо знати, що нам для збереження здоров'я потрібно вживати якісний білок, жирні кислоти і вітаміни.

- В достатній кількості – це як визначати?
- Рекомендую вчитись слухати себе: наш організм від природи своєї мудрий, тому сам зазвичай підказує, що йому потрібно…

Функції рецепторів Мембран

- Контрольні пункти на Воротах?
- Так. Різноманітні механічні та хімічні сигнали сприймаються рецепторами Клітин, тому їх можна назвати контрольними пунктами на Воротах у внутрішній дворик. Розташовані вони на зовнішній стороні Мембрани. А на внутрішній стороні Мембрани розташовуються «вторинні посередники», які забезпечують швидке поширення сигналу всередині Клітини.
- Куди йдуть ті сигнали?
- Куди слід... Одні – до геному Клітини, інші – до ензимів, треті – до скорочувальних елементів... Це все ми будемо розглядати пізніше. Поки що тобі досить зрозуміти загальну схему: Рецептор на зовнішній стороні Мембрани активує «вторинних посередників» на внутрішній стороні Мембрани, а ті в свою чергу швидко передають сигнал куди треба...
- Так просто? – А хто такі «вторинні посередники»?
- Зазвичай – ферменти, а також іони Кальцію, які беруть участь практично у всіх регуляторних процесах в Клітині.
 

- Які саме ферменти?
- Поки не поспішай, коли будемо розглядати Цитоплазму – тоді стане зрозуміліше тобі і про конкретні регуляторні механізми. А я ще раз маю тобі повторити схему: Рецептор на зовнішній стороні Мембрани активує «вторинних посередників» на внутрішній стороні Мембрани, а ті в свою чергу швидко передають сигнал куди необхідно...

 

продовження книги  *  на головну сторінку